Дитина - як самоцвіт, скільки не повертай його,

а в ньому починають світитися все нові грані.

М. Наєнко 

   Найновіші дослідження психологів довели, що особливі можливості людей, які в суспільстві вважаються геніями, насправді являються не винятком, а нормою. Тож головна проблема заключається в необхідності розвитку логічного мислення людини, у раціональному та ефективному використанні тих величезних можливостей,  якими наділила її природа, і про існування яких вона часто і не здогадується. А тому головною проблемою навчального процесу стає активізація пізнавальної діяльності учня, як майбутнього активного члена виробничого та суспільного життя, яка розвивається на основі пізнавального інтересу.

   Під пізнавальним інтересом слід розуміти вибіркову спрямованість людини на явища, що її оточують, яка проявляється у постійному прагненні до нових знань, повніших і глибших. І саме пізнавальний інтерес стає основою для позитивного відношення до навчання в цілому і до конкретної дисципліни зокрема, адже він постійно ставить  перед людиною питання, на які так хочеться самостійно знайти відповідь.

    Педагоги -класики стверджували: «Смертельний гріх учителя – бути нудним». Цей вислів сьогодні актуальний як ніколи, адже навчання з-під палиці не приносить задоволення учневі і створює масу проблем педагогу. А коли дитина навчається з задоволенням та інтересом, то результати зовсім інші. Активізація пізнавальної активності без розвитку пізнавального інтересу неможлива, а тому завдання вчителя – систематично стимулювати і укріплювати пізнавальний інтерес, як головний мотив навчання, як могутній засіб навчально-виховного процесу.

    Подальше входження України  у світовий  освітній простір супроводжується суттєвими змінами  в педагогічній теорії й освітній практиці. Проголошений принцип варіативності освіти дає змогу педагогічним колективам  вибирати і конструювати навчальний процес на основі нових ідей і технологій.

    Запровадження нових стандартів освіти, що базується на принципі гуманізації та гуманітаризації, запровадження нових програм призвело відповідно до зміни ролі математики в навчальному процесі, а отже, і до зміни пріоритетів при вивченні цього предмету. А це значить, що проблему “розвитку пізнавальної активності учнів” доводиться вирішувати вже по-новому, беручи за основу раціоналізацію та інтенсифікацію навчання. Адже, для мене, як і для кожного вчителя, головною метою є необхідність викликати в дітей бажання вчитися і вміння навчитися. А для цього необхідно змусити учня активізуватися  на кожному уроці, реалізувавши всі свої можливості.

   Кожний навчальний день для дитини – можливість постійного спілкування з друзями, однолітками та головне, з нами – учителями. Це покладає на педагогічний колектив  велику відповідальність, адже, створення умов для комфортного самопочуття учня в  шкільному середовищі є головною складовою умовою ефективного навчального процесу. Найбільшу радість, естетичне задоволення  діти одержують, на мій погляд,  на незвичайних , нестандартних  для них уроках, уроках, що дозволяють розкрити їх природні здібності, їх неординарне мислення; уроках, де вони були б справжніми першовідкривачами, а не слухняними  пасивними виконавцями. Саме на таких уроках зароджується любов до предмету, а  оцінки відступають на другий план.

    Обираючи професію, кожна людина мріє стати справжнім майстром свої справи, справжнім  професіоналом,  і часто ми йдемо до цієї  мети усе своє життя. Особисто для мене  справжній професіоналізм заключається в умінні розкрити  особистість кожного учня, показати його реальні можливості та вказати шляхи їх реалізації. Це можливо, на мою думку, тільки тоді, коли  кожен учитель ітиме на урок не тільки зі знаннями  навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, набором красивих задач і вмінням їх майстерно розв’язувати, а й різноманітними і цікавими способами і прийомами  організації праці учнів. Математика,  як одна з фундаментальних наук, має можливості сприяти розвитку абстрактного  та  логічного мислення дітей, їх просторовій уяві та  умінню вирішувати практичні проблеми науковими методами. А  тому  з перших днів своєї педагогічної діяльності я поставила перед собою проблему – розвивати пізнавальну активність учнів і всю свою роботу підпорядковувати даній меті. Для цього     кожен урок  намагаюся побудувати так, щоб формувати в кожній дитині вміння спостерігати, аналізувати ,  узагальнювати, формулювати гіпотези, висувати ідеї, задавати питання по суті, висловлювати   і  відстоювати  свої думки, вільно володіти навчальним матеріалом,  а головне – розвивати мислення, увагу, уяву, самостійність у здобутті знань. Цій же меті підпорядковую і позакласну  та  позаурочну  роботу.

 Педагогічна спадщина  Біленка

Пошукова робота по діяльності А. П. Біленка

Конкурс імені М. В. Остроградського

Ігри та конкурси при вивченні математики

Тиждень математики

Виховна година, присвячена діяльності  О. Г. Івахненка